Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна.
30 липня, захищаючи Україну від російських окупантів, загинула колишня футзалістка національної збірної Елеонора Дідковська (Мальцева), яка виступала у складі 10-кратного чемпіона країни “Біличанки” з Коцюбинського, а також у футбольній команді “Буковинська Надія” Чернівці. Життя спортсменки, військової та волонтерки обірвала ворожа ракета під час виконання службового завдання. Без мами залишився 14-річний син Тимофій.
15 червня 2022 року, указом Президента України № 414/2022, підполковника Дідковську Елеонору Сергіївну було нагороджено орденом Данила Галицького (За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі)
Колишній спортсменці, яка 9 років протистояла російській військовій агресії, було всього 34 роки. Крім футзальної кар’єри, за спиною Мальцевої був Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
“Заради вас, українців, йдуть у бій найкращі патріоти! Цінуйте це і ставайте гідним цього! Розвивайте нашу країну, поки ми воюємо!” – просила у своїх соціальних мережах Мальцева, яка ще й активно волонтерила, збираючи на найнеобхідніше для ЗСУ.
У свій день народження, 2 квітня, Мальцева розповіла, що мала 17 років цивільного (дитячого) життя, 8 з яких – у професійному спорті: “Ось ці 8 років загартували мене на все життя. Дякую Володимиру Колоку і моїй команді за це!”
Потім у житті Елеонори були 17 років у ЗСУ: “З них ще три роки у спорті, але рівень уже почала втрачати, оскільки армія та спорт не поєднуються. І 9 років війни…”
“Коротко про життя крайніх 9 років: воно не моє, я не роблю, що хочу і про що мрію, я навчилася робити з усмішкою та бажанням те, що наказали! Я навчилася брати позитив із постійного моря поїздок. Війна подарувала і дарує мені друзів і, на жаль, частково їх забирає – як у військових, які захищають свою країну, а не відсиджуються”, – зазначала спортсменка.
«Безжалісна війна забрала життя військової, волонтерки, футзалістки «Біличанка» та збірної України, а найголовніше – людини з великим серцем, яка безмежно любила Україну! У памʼяті Елеонора залишиться життєрадісною та усміхненою навіть на позиціях. За часів АТО мав нагоду особисто навідувати нашу захисницю. Щирі співчуття рідним та близьким! Схиляємо голови у глибокій скорботі!» – написав Коцюбинський селищний голова Сергій Даніш.
Елеонора наголошувала, що її опора – це її батьки та син: «Вони виростили мені синочка, за що я безмежно вдячна! Синочок – вже сам опора для всіх. Без них я б не досягла всього, що маю в ці 34 роки. Їх люблю більше за всіх».
“У мого сина вже не дитячий стаж за свої 11 років: він чотири рази міняв садок і 7 разів переїжджав зі школи до школи. І я мовчу, скільки разів приїжджали бабуся чи дідусь і сиділи з ним, доки я на виїзді. І син залишив друзів, за якими сумує. Він каже так: “Мамо, я пишаюся, що ти військова! Військові нас захищають! Я потерплю скільки треба, доки ти будеш у відрядженнях, бо ти захищаєш мене, нашу землю та наш народ”, – зізнавалася Мальцева.
За матеріалами Гловком та Обозреватель
