Інна Глущенко: «Дуже рада бути частиною «Кривбасу»»

651
Інна Глущенко Дуже рада бути частиною ЖФК Кривбас

Нападниця жіночого ФК «Кривбас» Інна Глущенко, на рахунку якої найбільша кількість голів у 2021 році за червоно-білих, розповіла у інтерв’ю клубним журналістам про початок футбольної кар’єри та важливість прийняття рішення грати за криворізьку команду.

Інна Глущенко говорить:

– У 2021 році вирішувалася доля ЖФК «Ніка» Миколаїв через фінансові проблеми. У мене були також пропозиції з «Житлобуду-2», «Колосу», «Восходу» та закордонних клубів. Тобто пропозицій було багато, але для мене було важливо на даний момент залишитися в Україні, тому що я поки не така доросла. Відчувала відповідальність за своє рішення.

А рішення піти у ЖФК «Кривбас», я вважаю, майже найважливішим рішенням у моєму житті. Не пошкодувала ні на хвилину, і дуже рада бути частиною «Кривбасу».

– Розкажи, будь ласка, як почала грати у футбол. Скільки тоді було років?

– Почала грати у футбол доволі пізно – у 13 років. Це було влітку і я думала, чим мені зайнятися. Вже у вересні я вирішила грати у футбол в жіночій команді, а не у дворі з хлопцями.  Спочатку шукали тренера, жіночу команду і знали, що це буде важко, тому що жіночий футбол був дуже погано розвинений.

Але ми знайшли таки номер тренера – Володимира Єфімако, який став моїм першим наставником. Пам’ятаю, що на першому тренуванні дуже соромилася. Дівчата у команді тоді вже займалися 3-4 роки порівняно зі мною. А я тільки з хлопцями грала і майже нічого не вміла, так все починалося.

– Якою була реакція рідних, коли ти виявила бажання грати у жіночій футбольній команді?

– Тоді мої рідні не дуже серйозно сприйняли моє бажання грати у футбол, думали, що я через 1-2 місяці це набридне, але ні, я закохалася у цей вид спорту. Та і я доволі швидко надолужила все і за рік дуже виросла.

– Коли вперше отримала виклик у національну збірну України? Що відчувала тоді?

– Пам’ятаю, що ми тоді грали у чемпіонаті WU-15 і після нього мене викликали у збірну України WU-15, я тоді була дуже здивована, але, водночас, зраділа, що помітили. А вже у 2020 році мене визнали кращою гравчинею до 17 років. Зізнаюся, не очікувала та маю надію, що я на цьому не зупинюсь.

Інну Глущенко згадує:

– Коли тільки починала грати у футбол, то взагалі не думала про перспективи і не знала, що я зможу чогось досягти. Мені просто подобалося грати і я не думала, що буде далі. Ще у дитинстві мріяла стати хірургом, але пов’язала своє життя з футболом і маю надію, що все вийде. Працюю над собою, тому сподіваюсь, що у майбутньому мене помітять не лише в Україні, а і за кордоном.

– Як дізналася про жіночий ФК «Кривбас»?

– Я дізналась про «Кривбас» від свого тренера Володимира Єфімако, він тоді багато дівчат з ЖФК «Ніка» повів за собою. Він нам розповів, що є крута пропозиція та взагалі про плани «Кривбасу». Але я спочатку не сприймала це серйозно, шукала інші клуби.

Потім ми приїхали з дівчатами у Кривий Ріг, побачили інфраструктуру, дізналися більш детально про плани клубу і зрозуміли, що тут все серйозно. Керівництво тут зацікавлено у розвитку жіночого футболу. Тому ми вирішили стати частиною ЖФК «Кривбас»!

Пресслужба жіночого ФК «Кривбас» Кривий Ріг