Коропщина спортивна: В багатьох країнах матчі жіночих футбольних команд збирають повні трибуни, матчі Чемпіонатів світу – до 70 тисяч глядачів.
В останні роки провідні футбольні клуби України – Динамо, Шахтар, Дніпро та інші – створили жіночі команди. І конкуренція у двох лігах серйозна. У Вищій жіночій лізі лідирують два колективи з Харкова. В Першій попереду київське «Динамо» та «Шахтар».
Так от, про «Шахтар». В складі команди грає наша землячка Крістіна Козуб. … Вдень смартфон дівчини з мальовничого Риботина не відповідає. А ввечері – такий знайомий голос…
Ви пам’ятаєте: сестрички Козуб – Крістіна та Каріна – і Вікторія Горбач? Дівчата грали за юнацькі, молодіжні збірні країни, в провідних командах України. Зараз на поле виходить тільки Крістіна. Грала за чернігівський «Спартак», Єдність з Плисок, вільнюський «Жальгіріс». І ось – «Шахтар».
– Зараз ми на тренувальних зборах в Щасливому. Роботи багато – і кроси в лісі, і тренажерний зал. Головні заняття, звичайно ж, на газоні. – розповідає землячка.
– Тут класно! Є все для роботи. Чудова база, тренувальні поля. Є лікар, масажист, тренер з фізичної підготовки. Ну і головний тренер. Живемо на квартирах – їх для нас знімає клуб. Всі умови для роботи.
– Також не просто – щоденні тренування. По дві години. Потім – відновлення, теоретичні заняття.
– Прекрасний. Ми всі знали одна одну – до приходу в «Шахтар», пограли в різних збірних. Дружимо поза футбольним полем. А під час тренувань – жорстка конкуренція, кожен хоче грати в основі. На жаль, я поки що в запасі, виходжу, як правило, в другому таймі на свій лівий фланг. Та працюю, мрію виходити на поле зі старту.
– Ні, до нас іноді приїжджає директор – Даріо Срна. Бачились з гравцями «Шахтаря» тільки на спільній фотосесії.
– Та я вже звикла сама. Сестричка вийшла заміж, виховує донечку. Заявлена за чернігівську «Юність», навіть одну гру зіграла – та віддаватись повністю футболу не може через сімейні турботи.
– В команди – вийти у Вищу лігу, боротись за чемпіонство, це ж «Шахтар», він звик бути на вершині. А мій особистий план – закріпитись в основі… Мені подобається футбол, хочеться ще пограти. Легко й тому, що в кишені вже є диплом юриста. Та поки що – футбол. Це головне!
Володимир Лучко, Коропщина спортивна