Минулого тижня офіційні соцмережі литовського клубу “Вільнюс” повідомили про підписання двох українських футболісток.
Допомогти клубу у другій частині сезону (в Литві грають чемпіонат за системою весна-осінь) викликані Крістіна РОМАНОВА та Лілія ЦУРАК. Перед початком війни Романова та Цурак виступала у складі львівського клубу “Карпати”.
До вашої уваги інтерв’ю порталу Peremoga з гравчинею ФК Вільнюс (Литва) – Крістіною Романовою.
— Жіночий чемпіонат України стартує 10-11 вересня. Хто на твою думку є фаворитом чемпіонату України та чемпіонату Литви?
— У фінансовому плані у Кривбасу та Колоса все добре, у них є чудовий шанс зібрати команду та боротися за чемпіонство за відсутності “Житлобуд-1”.
У чемпіонаті Литви “Гінтра” вже вважається чемпіоном країни, бо її наздогнати буде не реально, адже, у свою чергу, вони в першому колі не втратили очки. Жіноча команда “Вільнюса” має хороший шанс битися за срібло чемпіонату, але потрібно брати в кожному матчі по максимуму очок!
— Як проходила твоя підготовка до сезону? В яких умовах?
— У мене була пропозиція з чемпіонату Туреччини та Ісландії, але почалася війна і я не змогла залишити чоловіка та своїх родичів. Я проживаю в місті Миколаїв, який з початку війни знаходився під обстрілами, незважаючи на це мені допомагав чоловік підтримувати фізичну форму, ми часто виходили у двір тренувалися.
— Як потрапила до «ФК Вільнюс»? Де раніше грала?
— Зараз Вільнюс займає 3-є місце у турнірній таблиці. Директор клубу Андріус шукав посилення для своєї команди! Пропозиція надійшла, і я вирішила змінити чемпіонат та спробувати щось нове! Грала за команди: Торпедочка (Миколаїв), Пантери (Умань), Ніка (Миколаїв), Карпати (Львів).
— Раніше було, що дівчата в футболі – це щось незвичне. Хто найбільше підтримував тебе у твоєму виборі? Хто вплинув на любов до футболу?
— У мене є старший брат, який грав зі своїми друзями у футбол, коли вони грали у футбол, мене ставили на ворота. Їхні удари було важко парирувати, тому я вирішила не стояти на воротах, а грати в полі. Як у більшості випадків після школи ми грали у футбол, я грала і тренувалася здебільшого з хлопцями, тому що з ними було трохи важче. Цю гру продемонстрував брат і можна вважати, що він прищепив любов до футболу!
— Яка твоя найбільша мрія – життєва та футбольна?
— На даний момент я хочу щоб закінчився цей жах — ВІЙНА, що відбувається в Україні. Коли вона закінчиться, вже можна буде будувати якісь плани. Футбольна мрія моя це грати в топ чемпіонаті (сподіваюся ця мрія скоро здійсниться)!
Інформаційний портал Peremoga
