02.07.18
Займатися футболом професійно я почала у восьмому класі, коли переїхала до Чернігова. Зараз футбол – це і захоплення, і робота одночасно. Ми граємо разом з сестрою – Кариною. Батьки довго сумнівалися, чи варто відпускати нас в Чернігів, щоб займатися футболом. Ми вирішили спробувати – в разі невдачі просто повернулися б додому. Зараз граємо разом, я на позиції захисника, а Карина – півзахисник. Між нами немає конкуренції, хоча в команді всі намагаються отримати місце в складі, показати себе з кращого боку. І в команді, і за межами поля футболістки тісно дружать: ми вчилися в одному класі з Надією Куниніною і зараз тісно спілкуємося, а її сестра грає в нашій команді.
Найбільше запам’ятався гол, який я забила львівській команді – завдяки цьому ми вийшли у фінал змагань. А ще запам’яталося протистояння з ФК «Легендою» з Чернігова. Ми сильно програвали їм, з рахунком 6:0 в першому матчі. Тому у відповідному у нас був азарт відігратися, і матч закінчився внічию.
Дівчаткам, які хочуть займатися футболом, я б порадила починати якомога раніше, напрацьовувати техніку. Мені навіть у восьмому класі починати було вже складно, і багато чому потрібно було вчитися.
В майбутньому я б хотіла грати за «Барселону», але потрібно підтягнути рівень гри. З українських клубів мені подобається «Житлобуд-2» Харків. Там я знаю гравців і тренера, ми були разом у збірній.
Приклад футболістки для мене – Алекс Морган з «Ліона», а з українських – Ольга Овдійчук.
