#МиЗбірна. У фокусі. Анна Петрик: «Я пишаюсь, що граю за свою країну»

1009
Анна Петрик, футболістка, жіночий футбол, женский футбол, збірна України, УАФ

Рубрика «У фокусі». Відповіді на бліц-опитування від гравчині національної жіночої збірної команди України Анни Петрик.

  • Три додатки на телефоні, які використовую найчастіше: Instagram, а також ВООМ (музика) та HOLY BIBLE.
  • Три місця на Землі, в яких хотіла б побувати: У Латинській Америці Америці, особливо в Бразилії. Ще мені хотілось би побачити природу Австралії. Але найголовніше і найкраще місце на Землі – дім, де мої рідні.
  • Улюблена музика: У плейлисті багато різної музики: від Майкла Джексона до Джастіна Тімберлейка чи вірші Астахової. Кхаліб, Баста, Монатік, Краймбрері також присутні. А також улюблений Worship.
  • Улюблений серіал: «Паперовий будинок» та «Шерлок Холмс».
  • Три найсильніших жіночих клуби в світі на поточний момент: Цього року Ліон знову підняв кубок Ліги Чемпіонів, думаю це говорить про те, що ця команда варта уваги. Якщо не дивитись на статистику чи турнірні таблиці, то мені до вподоби гра «Арсеналу» та «Баварії».
  • Три найкращих футболістки в світі на поточний момент: Карлі Ллойд, Тобін Гіт та Алекс Грінвуд.
  • Найоригінальніший подарунок, який отримувала від хлопців: Вірші👍😄.
  • Який би я поставила собі рейтинг у FIFA (максимальний – 99): Думаю +- 60, лиш тому що знаю, що є куди рости і я рада цьому. Люблю вдосконалюватись та працювати над собою.
  • Що крутіше: виграти Лігу чемпіонів чи чемпіонат Європи? Два різних рівня змагань і думаю, що переживала б різні емоції. Бути найкращою командою, прославити клуб, місто, країну в якій граємо, отримати перемогу в Лізі Чемпіонів… Інша справа – ЧЄ, зібрані найкращі дівчата з України, одягаючи форму збірної, вириваючи клаптики поля за країну, кров вже не червона, а жовто-блакитна😄 і перемогти в таких змаганнях – інші відчуття.
  • На першу зарплату в футболі я придбала: Зайшла в магазин і купила додому торт, сік, печива, морозива. Мені було 14 років, на той момент хотіла зробити приємно своїй сім‘ї та накрила солодкий стіл.
  • Що люблю колекціонувати: Моменти. Не важливо хороші чи погані, але я запам‘ятовую те, що навчає мене, де отримую досвід. Це переважно якісь переламні моменти, рішення, відповідальність, і з цим асоціюються різні предмети: люди, колір, запах, смак, пісня… А ще у мене дуже багато вимпелів, які я зберігаю вдома.
  • Суперники, які найбільше вразили на футбольному полі: Німці, демонструють футбол високого класу, приємно грати та і спостерігати за таким суперником.
  • Найпам’ятніші стадіони, на яких довелося грати: За кордоном переважно всі стадіони з хорошим газоном, особливо запам‘ятався стадіон, на якому грали проти Португалії.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Anna (@a_ptrk_)

  • Страва, від якої не можу відмовитися навіть в розпалі футбольного сезону: Від солодкого завжди важко відмовитись.
  • Моя мрія у футболі та житті: Футбольна мрія – грати в Англії. В житті багато маленьких мрій , які стають цілями і скоріше хочеться їх досягти.
  • Суперздатність, яку хотіла б мати в житті: Керувати часом. Часто хочеться повернути час, щоб щось змінити або, навпаки, не впливати на якісь речі.
  • Якби не грала у футбол, я б стала: Реабілітологом. Сподіваюсь, що колись ним і стану, або ж матиму професію, яка наближена до цього напрямку.
  • Для мене виклик до національної команди це: Кожного разу, коли приходить виклик у збірну, в мене таке відчуття, ніби це вперше. Ще колись я могла тільки мріяти грати за збірну, а вже сьогодні ця мрія втілилась в життя. Одягати кольори, символіку нашої країни – честь для мене. Я пишаюсь, що граю за свою країну, і завжди готова боротись за неї на футбольному полі.
  • Мій девіз по життю: З Богом все можливо!
  • Найбільш пам’ятний мій матч у футболці національної команди: Гра проти Словенії на турнірі в Хорватії. Пам‘ятаю цю гру, як одну з перших за національну збірну, свої переживання та як опановувала себе перед виходом на поле.
  • Найкумедніша ситуація, що сталася зі мною у збірній: Це було у молодіжній збірній у Німеччині. Одного разу вирішила жартома налякати сусідку. Поки вона пішла в душ, я заховалась за ліжком та чекала її виходу. Коли почула, що хтось швидко прямує до ліжка, я різко піднялась і крикнула. Виявилось, що це була прибиральниця і вона була бліда від страху. Я чула якісь німецькі довгі речення, але в кінці вона засміялась і я зрозуміла, що все добре, після чого ми сміялись вже двоє.