Головна тренерка жіночої команди народного клубу “Верес” (Рівне) Олена Руда в інтерв’ю інформаційній службі червоно-чорних поділилася враженнями від виступу підопічних у першій частині сезону та розповіла про можливе кадрове підсилення взимку.
– Як оцінюєте рівень гри власної команди у першій частині чемпіонату?
– Ми дуже добре виступали у Першій лізі. Це були наші кращі футбольні будні. У Вищій лізі рівень зовсім інший, набагато вищий. Ми розраховували на дещо більше. Але сталося так, що старт сезону ми розпочали з втрат. Наш основний воротар Маргарита Луцюк перенесла операцію. Зараз вона відновлюється. Навіть потрапила до заявки команди в декількох матчах. В нас були достойні ігри, іноді ми навіть набагато краще суперників грали. Думаю, що наші головні перемоги ще попереду. Ми доволі молода команда, багато п’ятнадцятирічних дівчат. З часом ми отримаємо необхідний досвід і заграємо краще.
– Чи помічаєте професійний ріст підопічних?
– Якщо порівняти команду, яка грала минулоріч і ту, що грає зараз – це два різних сезони. Склад трішки змінився, більше підібрали молодих гравчинь. Це менш досвідчені дівчата, яких ми повинні навчити. У нас великі плани щодо них, і у них ще все попереду. Стабільність дівчат, котрі грають уже на досвіді, ще із Першої ліги у команді – вони демонстрували гарну гру протягом усіх зіграних матчів. Можна виділити 5-6 гравчинь, котрі демонстрували вражаючу гру, вони самовіддано боролися. І такі ігри приносили суцільне задоволення.
Якщо говорити про перспективи, то в нашій команді є гравчині збірних України U17 та U19. Це Софія Помʼяновська і Христина Масловська, котрі викликалися до лав збірної U17, у U19 у нас викликалася Вікторія Лавренюк. Також знаю, що у резерві під питанням була участь Тетяни Веремейчук і Віти Розлуцької. Також є дев’ятнадцятирічні дівчата, котрі у минулому році викликалися до збірної. Я думаю, що у них є великі перспективи поповнити лави національної збірної України.
– Чим були зумовлені невдачі команди? Це втома, чи незіграність?
– Десь частково вплинули різні фактори. Це і втома команди. Вплинула і втрата Діани Мущенської, яка травмувалася у грі з Кривбасом. Ми розраховували, що Діана допоможе у матчах проти лідерів, але втратили її аж до початку другого кола чемпіонату. Загалом команда не та, що була у Першій лізі, більше молодих дівчат. І цей фактор також вплинув. В дорослому футболі конкуренція і рівень гри дуже відрізняється від Першої ліги.
– Чи плануєте підсилення команди у зимове трансферне вікно? І якщо так, то чи це будуть молоді гравчині, чи гравчині із досвідом?
– Попередньо, так. Ми тільки відпустили дівчат на відновлення, кожна працює самостійно, у них є задачі. Декілька днів вони мали відпочинку, а далі самостійно працюють. Так, маємо деякі плани щодо реконструкції команди. Хочемо взяти на перегляд декількох дівчат, більш дорослих. Це будуть не ліцеїстки. Побачимо, на що вони здатні, чи вони адіптуються в команді. Бо опинитися в новому колективі – не завжди легко. А нам потрібно щоб із старту другого кола вони реально підсилили нашу команду. Якщо говорити про лінії, які ми будемо підсилювати, то це півзахист і, можливо, атака.
– Якби була можливість підписати будь-кого із Вищої ліги – хто б це був?
– Наша вихованка і легенда українського футболу – Ольга Овдійчук. Вона – випускниця нашого спортивного ліцею, ми грали разом, подруги. Вона прекрасна футболістка, котра добре бачить поле. Якби вона мала бажання, ми були б дуже раді бачити її у команді.
– Матч Вереса, котрий запам’ятався?
– Матчів цікавих взагалі було багато. Звісно, матч із Кривбасом залишив неприємний осад у памʼяті. Не тому, що ми поступилися, а через неспортивну поведінку Поліни Янчук. Дуже сподобалася гра дівчат з Шахтарем. Команда показала усі свої можливості, десь рахунок не по грі, але це футбол – повинен хтось вигравати. Також відзначу гру з Маріуполем. Перший тайм – це приклад того, що ми можемо грати на високому рівні.
– Як Ви налаштовуєте дівчат перед матчами?
– Я постійно з ними. Я знаю про них усе: що, де, як, коли, і для чого вони це зробили. Тобто, секретів ні від кого немає і це найголовніше. За день до гри ми розбираємо повністю команду суперників, вивчаємо їхні сильні та слабкі сторони. Також можу в інтернеті знайти цікаву мотивувальну фразу, або вислів відомої людини, і це їм представляю. Кожна з них насправді – це доросла особистість. Вони знають, чого вони варті та чого вони хочуть. Тому, щоб якось їх мотивувати – такого немає. Вони розуміють мене із пів погляду, за весь сезон я використовувала свисток та тренуваннях всього лише два рази. Вони чують мене і це найголовніше.
– Яким бачите фінал сезону? Або ж яким хотіли бачити?
– До старту у Вищій лізі ми сподівалися на п’яте-шосте місце, середину турнірної таблиці. Це було б просто ідеально у першому сезоні. По ходу чемпіонату виявилося, що це непросто. Проте, все-одно я наполягатиму на своєму, що середина таблиці – це наше місце. Ми гідні суперники для інших команд, котрі зараз вище нас у турнірній таблиці. Скажу так, граючи із Ворсклою і спілкуючись з тренерами суперниць, знаю, що навіть їм завжди важко налаштовуватися на матч проти нас. Ми команда, яка бʼється, не погоджується на гру, котру нам навʼязують суперники, ми завжди намагаємося створювати моменти. Проте, це футбол, тут важко щось передбачити.
– Коли команда знову збереться після відпустки та розпочне тренувальний збір?
– 10-го грудня ми гравчинь відпустили, вони зараз відновлюються. Плануємо знову зібратися наприкінці січня – на початку лютого. Це буде тижневий збір. Тут, на місці. Це буде більше бігова робота.
Також є пропозиція від команди польської Екстраліги зіграти товариський матч. Думаю, це буде прекрасний спаринг. Було б добре зіграти не одну, а декілька ігор з перервою в один-два дні. І ще раз побачити, на що у зимовий період спроможна наша команда.
Спілкувався Олександр Мичко, НК Верес Рівне
