Таміла Хімич: «Ми одна сім’я, одна команда та одна країна!»

509
Таміла Хімич - Ми одна сім'я, одна команда та одна країна

Visegrad Insight: Це частина серії «Футбол у часи вторгнення». Протягом наступних шести тижнів будуть опубліковані інтерв’ю зіркових українських футболісток, які поділяться з вболівальниками своїми історіями. Про те, як війна змінила їх життя, про санкції ФІФА/УЄФА, перспективи розвитку жіночого футболу в Україні після війни тощо.

English version here ⇒ VISEGRAD / INSIGHT

Таміла ХІМИЧ — півзахисниця ЖФК «Кривбас» та жіночої збірної України. Через війну Таміла була змушена перейти до іспанського ЖФК “Еспаньйол”. Зараз Таміла перебуває у тренувальному таборі в Польщі (м. Ряшів), оскільки жіноча збірна України готується до важливих кваліфікаційних матчів Кубку світу-2023 серед жіночих збірних проти збірних Шотландії та Угорщини 24 і 28 червня. Ось історія Таміли.

Ще з весни 2021 р. було багато інформації про те, що російські війська стягуються до наших кордонів. Усе це подавалося під виглядом “навчань”. Але вже з цього року американська/британська розвідки почали називати конкретні дати вторгнення, наприклад 16 лютого, коли Президент Зеленський оголосив цей день – Днем Єднання. Чи вірили Ви тоді, що Росія так цинічно нападе на нас? Чи очікували на війну таких масштабів?

Якщо говорити чесно, то я не вірила і не звертала уваги на розмови та новини, я просто не могла на той момент повірити, що може початися війна. Війна, яка забере багато життів, зруйнує сім’ї, будинки, міста та країну.

Ранок – 24 лютого. Як Ви дізналися, що почалася війна? (За день до цього Ви виграли турнір у Туреччині)

Після зборів з національною командою ми залишилися в Анталії і чекали клуб. У нас повинна була пройти друга частина підготовки до чемпіонату. У день 24 лютого десь близько о 10 годині ранку я прокинулась і, як звичайно, насамперед взяла телефон. Коли я його взяла, то побачила багато смс, дзвінків, в той момент я не могла зрозуміти що відбувається. Я подзвонила подрузі і спитала, що трапилося. На що вона мені відповіла: “Ти що не бачила, війна почалася!” Я просто не зрозуміла нічого і кажу “яка війна”, вона мені сказала, щоб я подивилася новини, після розмови з нею я почала дзвонити додому і дізнаватися, що відбувається.

Якими каналами інформації користуєтесь? Можливо Телеграм канали, онлайн видання, Всеукраїнський марафон новин, який доступний у додатку ДІЯ?

Особливо конкретними каналами я не користуюся, є кілька посилань, де можу почитати новини тощо.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от FC Kryvbas Women (@kryvbaswomen)

Як відбувалася Ваша адаптація в іспанському ФК “Еспаньйол”? Чи підтримували гравці Вас та нашу країну? Чи легко емоційно перемикатися на гру за таких тяжких обставин?

Я не скажу, що в мене адаптація проходила довго, ні, я потрапила в такий момент, коли тут потрібно було швидше до всього звикнути, тому що кінець сезону і команда бореться за вихід до вищої ліги. Щодо того, що відбувається в Україні, розмов у клубі немає.

Чи зустрічаєте Ви в Іспанії наших українців? Чи відбуваються там акції на підтримку нашої країни? Якщо так, чи вдалося Вам взяти у них участь? Чи достатньо, на Вашу думку, нам допомагає світ? Адже небо так і не закрили…

Коли я приїхала до Іспанії, то деякий час я жила в готелі і там багато було українців, та й у самій Барселоні їх достатньо. Щодо якихось акцій я сказати нічого не можу, тому що я на них не потрапляла ще.

Як на мене, то країни нам допомагають хто як може і за це ми тільки повинні сказати їм спасибі, так, може хотілося б комусь більшого, але ми повинні бути вдячні і за це.

Чи підтримуєте Ви контакти з іншими українськими гравчинями? Жіночою футбольною асоціацією і тренером національної збірної Луїсом Кортесом? Вашою родиною в Україні?

Так, я спілкуюся з дівчатами з команди, зі збірною, з інших клубів України. З Жіночою футбольною асоціацією та тренером – чисто робочі моменти.

Чи знаєте Ви про організацію «Жіночий батальйон», куди увійшла більшість наших футболісток? Чи допомагаєте Ви іншим благодійним організаціям?

Так, я бачила новини про жіночий батальйон, але щось конкретного з цього приводу я не можу сказати. Так, звичайно я допомагаю, але більша частина – це мирним жителям.

Зараз страждає вся інфраструктура країни. До війни жіночий футбол у нас був не так розвинений, як в ЄС. У нас немає таких стадіонів, спортивних баз (як наприклад спортивна база “Кобхем” у ЖФК “Челсі”). Ви вірите, що після війни жіночий футбол відродиться? Бо є ризик, що футбол і спорт відійдуть на другий план.

Звичайно нам далеко до таких баз як у Челсі, Барселона, ПСЖ тощо. Нам є чого прагнути і можу сказати одне, що рух якийсь є, так, може не так сильно це видно, але він є. Якби ФІФА або УЄФА не зобов’язали чоловічим командам мати жіночу команду, то я не впевнена, що хтось із топ клубів України захотів би мати при собі жіночу команду. Якщо подивитися на європейський жіночий футбол, тут люблять жіночий футбол, тут ходять на жіночий футбол, тут знають що є та чи інша жіноча команда! Хочеться вірити, що в нашій країні, років через 5, також любитимуть жіночий футбол і будуть йому приділяти більше уваги та розвиватимуть саме жіночий футбол. Але на даний момент, думок про футбол у країні та про інфраструктуру, розвиток футболу не може йти й мови.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ФУТБОЛУ (@uafukraine)

Ваше ставлення до футболісток у російській федерації? Тим, хто не висвітлює війну в Україні?

Всі ми люди і у кожного є свій вибір, якщо вони мовчать, значить у них є на це причини. Це їхній вибір!

Ви вірите, що футбол здатний наблизити нашу Перемогу і головне – не мовчати?

Особливо не важливо це футбол, баскетбол чи хокей. Для нас найголовніше Перемога, зараз ми одна сім’я, одна команда та одна країна!

«Футбол поза політикою»? Чи так це насправді?

Звичайно ж, що це не так. І всі це чудово знають ще з 2014 року.

Ви вірите, що скоро зможете грати на наших стадіонах? Ви вірите, що Перемога близька?

Я вірю і сподіваюся, що цей жах скоро закінчиться і буде на нашій землі мир, тиша, а над головами мирне небо. Хотілося б, звичайно, зіграти домашні матчі у себе в країні і заспівати з гордістю гімн України зі своїми вболівальниками!

Хто зараз для Вас герої? Багато хто питає: «Кім чи Арестович?

Герой – це кожен Українець!

Ваші побажання українцям.

Кожному українцю сил, терпіння, мирного неба та Перемоги, а Перемога обов’язкова буде за нами, бо ми українці, а українці – це сильні та непереможні люди.


Ольга Овдійчук — зіркова нападниця ФК «Житлобуд-1» (Харків) та жіночої збірної України. Зараз Ольга є гравцем турецького ЖФК “Фомгет” (Анкара). Наступного тижня Ольга поділиться з вами своєю історією та поглядом щодо розвитку війни в Україні та м’якої сили футболу.

Інтерв’ю проводилося в рамках програми Future of Ukraine Fellowship, Visegrad Insight (https://visegradinsight.eu/future-of-ukraine-fellows/)
Христина Карельська – випускниця Коледжу Європи, студентка Європейської академії дипломатії.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Tamila Khimych (@khimych970811)

The third story is of Tamila Khimych a midfielder of the Kryvbas FCW and Ukraine National Women’s team.

Due to war atrocities in Ukraine, Tamila had to depart to the Spanish Football Club Espanyol FCW. Now, Tamila is in a training camp in Poland (the city of Rzeszów) as Ukraine’s National Women’s team is preparing hard for the important qualifying matches of the FIFA Women’s World Cup 2023 against Scotland and Hungary on 24 and 28. Here is Tamila’s story.

English version here ⇒ VISEGRAD / INSIGHT