Яна Голиш: «Впевнено крокуйте до здійснення своєї мрії»

1952
Яна Голиш, жіночий футбол, Житлобуд-1, Родина Костопіль, ЖФК, женский футбол, Новини Костопільщини, футбол жінки
Фото з архіву Яни Голиш, ЖФК Житлобуд-1

Костопільщина багата спортивними талантами, яскравою постаттю серед яких є майстер спорту України, дворазова чемпіонка України, володарка Кубка України з футболу Яна Голиш.

Народилася дівчина у мальовничому с.Мирне Костопільського району у дружній працьовитій сім’ї. Господь дарував батькам двійко дітей: сина Романа та донечку Яну. Ще з дитинства Яна пригадує, як у вихідні дні разом з батьками відпочивали на природі й активно проводили своє дозвілля – грали в футбол. Швидко промайнуло дитинство, і Яна стала ученицею Мирненської ЗОШ. Вона брала участь у районних спортивних змаганнях з легкої атлетики та жіночого футболу. Тато Володимир Васильович та мама Світлана Михайлівна завжди підгримували захоплення доньки спортом і усіляко сприяли розвиткові її спортивної кар’єри. А розпочинала її дівчина з воротаря шкільної футбольної команди. Під час районних змагань “Шкіряний м’яч” була визнана найкращим воротарем змагань. Спортивний успіх Яни Голиш було відзначено грамотою, а в дарунок д івчина отримала м’яч. Як зазначає футболістка: “Радості моїй не було меж, щиро розд ілили успіх батьки та брат Роман, друзі. Знаменно, що турнір став початком мого футбольного життя”.

 

Талановиту спортсменку помітив стариший тренер Костопільського спортивного ліцею відділення футболу (дівчата) Василь Мамчур і запропонував вступити на навчання до закладу.

Я хвилювалася, а також і батьки, адже на той час закінчила 7-ий клас ЗОШ с.Мирне і до цього моменту не доводилося проживати далеко від домівки, – розповідає Яна Володимирівна. – 3 2006 року розпочала навчання у спортивному ліцеї. Поєднувати вивчення загальношкільних дисциплін та дворазові тренування на день було нелегко, та я не звикла відступати, навчаючись, удосконалювала свою фізичну майстерність, дотримувалася режиму закладу. Хоча у 9-ому класі, як не дивно, хотіла покинути ліцей, але завдяки батькам та тренерам змінила цю думку і далі продовжила навчання, за що щиро їм вдячна. За роки навчання увійшла до складу юнацької збірної команди України з жіночого футболу, а по завершенні у 2010 році грала у складі молодіжної збірної України з футболу WU-19.

 

У складі юнацької та молодіжної збірних команд України брали участь у відбірковому етапі до Євро-2008. Навчаючись у 10 класі ліцею, почала грати у футбольному клубі “Родина”. У складі команди брала участь у змаганнях Вищої ліги та на Кубок України з жіночого футболу. Головний тренер команди “Родина” Василь Мамчур уміло підібрав склад спортивного колективу, передавав нам свій досвід та вміння. Завдяки нашому педагогові у колективі завжди панувала тепла дружна атмосфера. Василь Олександрович та весь тренерський штат, до складу якого входять Микола Сідорчук, Роман Мамчур, для нас були не лише тренерами, а й справжніми друзями, котрі підтримували словом і ділом, надавали мудрі поради. Головний тренер був для нас, можна сказати, другим татом, оскільки постійно переймався проблемами дівчат, хвилювався як за спортивну кар’єру, так і за наше особисте життя. Завдячую колективу ліцею за те, що ми, спортсменки, мали змогу вдосконалювати спортивну майстерність, отримувати міцні знання та переймати багатий життєвий досвід від своїх наставників.

Команда року 2018, Вища ліга жіночого футболу, Кращі футболістки, символічна збірна року, жінки футбол, дівчата футбол, women's football, женский

Що стосується команди “Родина”, то склад її періодично змінювався. У 2013 році я стала кращою футболісткою Рівненщини та капітаном команди. У Рівненській ОДА відбувалося нагородження учасників конкурсу “Гордість Рівненщини”, серед яких відзначали і спортсменів. Пригадую, що урочистість відбувалася у день народження мами. Мій успіх став для неї одним з найкращих подарунків.

“Родина” була ніби колискою гравців, адже кращих спортсменок запрошували до престижних фуібаль-нихклубів України.

Зазначимо, що у лютому 2016 року спортсменка Яна Голиш увійшла до складу Харківського жіночого футбольного клубу “Житлобуд-1”, граючи на позиції лівого захисника. До складу команди входили також 3 випускниці спортивного ліцею: Ольга Овдійчук, Юлія Шевчук, Алла Герасимчук. Як розповідає спортсменка: – Нам, ліцеїеткам, легше було влитися до нового колективу, оскільки вже були згуртовані ще в ліцеї і постійно відчували підтримку одна від одної. У складі ЖФК “Житлобуд-1” (м.Харків) вибороли звання чемпіонів України з футболу серед жіночих команд Вищої ліги сезону 2017-2018 рр. та 2018-2019 рр., володарями Кубка України стали у 2018 та 2019 роках.

 

Тренер спортивного ліцею Василь Мамчур зазначає: – Завдяки Яниній наполегливості, спортивним досягненням та професійному вдосконаленню здійснилася її мрія – дівчина увійшла до символічної збірної Чемпіонату України з футболу серед жіночих команд Вищої ліги – “Команда року” 2017 та 2018 рр., відбір до якої проходив у формі онлайн-голосування прихильників жіночого футболу. Ставши чемпіонками, учасниці команди взяли участь у груповому етапі кваліфікації Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2018-2019 рр. Суперницями спортсменок були мальтійська “Біркіркара”, валлійський “Кардіфф Мет” та румунська “Олімпія”. Завдяки усім перемогам пройшли до 1/16 фіналу жіночої Ліги чемпіонів з футболу, де, на жаль, поступилися шведському клубу “Лінчепінг”. До речі, футболістки команди “Житлобуд- 2” (м.Харків), за яку грають 6 вихованок костопільського ліцею, 6 грудня зустрінуться в 1/16 фіналу з казахськими футболістками (2:1).

 

2019 рік став для мене знаменним, – розповідає Яна. – Я здійснила свою мрію – отримала звання майстра спорту України з футболу. За роки перебування у складі команди “Житлобуд-1” значно підвищила свій фізичний, тактичний та технічний рівень гри, мала змогу грати на одному полі з кращими футболістками України, відчути високий рівень європейського футболу, отримати насолоду і великий досвід. Усіх цих успіхів досягла завдяки вірі в мене головного тренера команди Валентини Котик. За роки спортивної кар’єри я зіграла у Вищій лізі у 113 матчах, на Кубок України -у 10 і в іграх Ліги чемпіонів – у 5 іграх. Футбол – це справа мого життя, моя мрія, моє захоплення. Не хочеться зупинятися на досягнутому, адже кожен із нас прагне до вдосконалення, до підкорення нових вершин, але, на жаль, наразі через СОVID-19 мої задуми залишаються у перспективі. Сподіваюся, що найближчим часом зможу втілити їх у життя.

Мої щирі побажання для спортсменів-початківців такі: вірте в себе, свої сили, долайте усі перешкода та впевнено крокуйте до здійснення своєї мрії. А для цього погрібна неабияка витримка, дисципліна, наполеглива праця та велика мотивація до досягнення успіхів.

 

Спілкувалася Анна НАДЄЖДІНА, Новини Костопільщини