Знайомство з юними амбасадорками жіночого футболу на Вінниччині

658
Жіночий футбол Вінничини, дівчата футбол, Вінниця, Даша ДЗІСЬ, Аріна ПАСКАРЕНКО

В Україні із кожним роком зростає інтерес до жіночого футболу, причому як у молоді, так і в дорослих. Поволі зникають гендерні упередження, футбольні фанати розуміють, що жіночі матчі теж можуть бути цікавими. Сподіваємося, невдовзі зможемо вболівати всією країною за нашу жіночу збірну у топових футбольних змаганнях світового та європейського рівнів. Але задля розвитку жіночого футболу в Україні та створення професійних команд необхідна якнайбільша кількість дитячих дівочих колективів.

Пропоную познайомитися з юними амбасадорками жіночого футболу на Вінниччині, котрі спростовують міфи та руйнують стереотипи стосовно того, що футбол – не для дівчат. Вони, до речі, тренуються та грають як за хлопчачу, так і за дівочу команди ВОДЮСШ «Блохіна-Бєланова» та збірну Вінницької області.

Аріна ПАСКАРЕНКО, 11 років, шість із яких займається футболом у команді хлопців, капітанка дівочої збірної Вінницької області. Наразі Аріна має можливість перейти до тренувань винятково з дівчатами, але настільки органічно почувається у своєму колективі, що поки не планує його залишати.

– Чому ти обрала саме футбол?

– Мій батько грає, тож і мені дуже хотілося спробувати, але родина ніяк не погоджувалася, бабусі і дідусі відмовляли, казали – «не дівчача то справа». Проте після того, як вони зрозуміли, що я точно не передумаю – погодилися. Мені дуже подобається тренуватися із хлопцями, я одна дівчина у їхньому колективі, тож вони мене підтримують і ми товаришуємо.

– Який твій найяскравіший спогад, пов’язаний із футболом?

– їх багато, так одразу і не обереш, напевно, той, коли вдалося вперше отримати звання «Найкраща гравчиня команди», це було дуже приємно і почесно. Багато хороших спогадів пов’язано із нашими подорожами на різноманітні турніри, як з дівчатами, так і з хлопцями, тож, якби не футбол, мені не вдалось би побувати у стількох містах України.

– Про що ти мрієш, до чого прагнеш найбільше?

– Моя мрія, звісно, пов’язана із футболом, хочу стати відомою футболісткою, а потім тренувати жіночу збірну України.


Даша ДЗІСЬ, 11 років, п’ять із яких займається футболом у команді хлопців, представниця дівочої збірної Вінницької області.

– Розкажи, як це, – бути одній дівчині у великому колективі хлопців?

– Мені подобається, хлопці у моїй команді веселі та товариські, із ними ніколи не сумно, вони завжди підтримають. Хоча, коли я ходжу на тренування із дівочою командою, мені теж дуже подобається. Головне, що ми граємо у наш улюблений футбол, дуже багато подорожуємо, беремо участь у турнірах та змаганнях, а з ким саме – із хлопчиками чи дівчатками, – то не так важливо.

– Чи говорили тобі коли небудь, що футбол – то «не дівоча справа»?

– Ой, постійно це чую. Хто б не дізнався, чим я займаюся, обов’язково так кажуть та дають поради, де би мені було краще, – може, на гімнастиці чи на танцях. Але я точно знаю: футбол -то моє, адже перед тим, як починати ним займатися, спробувала інші види спорту і переконалася у правильності свого вибору. Футбол для мене – це чудові емоції, спілкування, подорожі. От, наприклад, коли ми з хлопцями були на турнірі у Луцьку, під час однієї із важливих ігор мені вдалося на останніх хвилинах забити переможний гол у ворота суперників, я тоді дуже раділа.

– Хто твій кумир у футболі?

– Важко обрати когось одного, багато хто подобається. Хотілося б в майбутньому стати, як вони, – відомою особистістю та професійною футболісткою і грати у збірній Україні.

Звісно, нашим дівчатам є на кого рівнятися, маємо яскраву представницю жіночого футболу Вінниччиини.

Юлія Христюк, вінничанка, наразі навчається та грає в США за студентську футбольну жіночу команду Old Dominion University, штат Вірджинія, місто Норфолк. Також є членкинею національної жіночої збірної України з футболу, краща гравчиня країни до 17 років у 2019 і 2020 роках, найкраща футболістка до 19 років в Україні у 2020 році, учасниця символічної збірної чемпіонату України у сезоні 20202021 років.

Розпочинала дівчина свою футбольну кар’єру у віці 10 років у команді ВОДЮСШ «Бло-хіна-Бєланова» – як і наші юні героїні.

За океаном, у Сполучених Штатах Америки, жіночий футбол популярніший, ніж чоловічий, і рівень студентського спорту просто неймовірний. Відповідно конкуренція шалена, що дає поштовх та мотивує до розвитку спортсменок. У студентських лігах Штатів приблизно 300 команд, у кожній – по 25-30 дівчат. Уявіть яка кількість юнок грає у футбол. На жаль, в Україні поки що такої любові до жіночого футболу не спостерігається.

Проте з кожним роком ситуація змінюється і це видно на прикладі ВОДЮСШ «Бло-хіна-Бєланова», де щорічно збільшується кількість спраглих до футболу дівчат.

Відповідно до стратегічного плану розвитку жіночого футболу в Україні на 2020-2024 роки, клуби Української прем’єр ліги повинні мати у своїй структурі жіночі команди.

Тож топові футбольні клуби країни демонструють приклад іншим колективам, створюючи професійні жіночі команди. Зокрема, 15 червня цього року про такий крок оголосив ФК «Шахтар».

Світлана ОСТАПЧУК.

Матеріал створено в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Тендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews.