Суспільне Спорт поспілкувалося з Анастасією Кліпаченко — очільницею комітету жіночого та дівочого футболу УАФ — щодо ситуації з головним тренером збірної України та зміною підходу до пошуку кандидатур на цю посаду.
Жіноча збірна України з футболу завершила 2024 рік за крок від виходу на чемпіонат Європи. У фіналі плейоф відбору українки зазнали поразки у 2-матчевому протистоянні від Бельгії.
Впродовж останніх півтора року головним тренером жіночої збірної України з футболу був Володимир Пятенко. Однак 10 січня в УАФ оголосили про запуск конкурсу на цю посаду.
Конкурс в УАФ стосуватиметься не лише посади головного тренера жіночої збірної, але й наставників команд всіх вікових категорій. Його оголосили за місяць до старту національної збірної в Лізі націй. Серед вимог, які висуваються до наступного головного тренера збірної, — стаж роботи на тренерських посадах не менше п’яти років, а також наявність PRO-диплому УЄФА.
“Так вийшло, що трішки затягнулося, — розповідає Анастасія Кліпаченко. — Планували провести конкурс ще у грудні. Але, гадаю, що встигнемо: буде якраз два тижні до підготовки”.
“Всі тренери — 100% це чинні тренери, що прийдуть на конкурс. Не виключаю, що хтось залишиться, бо ми не знаємо, що це будуть за кандидатури, наскільки свої позиції захистять тренери, бо деякі з них були призначені лише півтора року тому”.
Впровадження конкурсу як способу пошуку нового головного тренера — оригінальний, але не новий підхід в українському футболі. У 2018 році УАФ теж проводила конкурс на посади тренерів збірних у жіночому футболі, однак на цей раз, за словами Кліпаченко, в основі його мети — зміна підходу до пошуку спеціалістів та “осучаснення” цього процесу.
“У чому мета цього конкурсу? Мотивувати тренерів працювати далі. Так, у чоловічому футболі тренерів обирають, бо багато поважних спеціалістів, які, прямо кажучи, на конкурс не підуть. У нас теж багато таких тренерів, але… В моїй стратегії розвитку футболу є частина навчання жінок-тренерок. Все ж дівчата, які грали у футбол все життя, їздили та грали за кордоном, бачили європейський футбол, можуть дати цим дівчатам багато чого. І коли призначають тренерів, то виникає дуже багато питань. Хочеться, щоб все було прозоро, справедливо”.
“Конкурс — це намір кардинально змінити підхід, систему. Ми дуже поважаємо наших спеціалістів, які впродовж багатьох років працюють у жіночому, дівочому футболі. Дівчата займають левову частку у жіночому футболі, і акцент хочеться зробити на них. Хочеться закласти фундамент на подальші роки у розвиток жіночого футболу. Гадаю, що цим дівчатам необхідно надати нове дихання і сучасне бачення у футболі. Час іде, в Європі та світі футбол розвивається все стрімкіше і стрімкіше, а в нас набагато повільніше”.
Самим впровадженням конкурсу Кліпаченко хоче досягти омолодження тренерів у жіночому футболі, що спостерігається у чоловічому. Керівниця комітету вважає, що він відкриє двері перед усіма фахівцями, незалежно від їхнього віку.
“Якщо порівняти чоловічий та жіночий футбол, то між ними велика прірва. Ми хочемо скоротити цю відстань — не максимально, звичайно, але підтягнутися до чоловічого футболу. Конкурс — це сприйняття того, що тренерам потрібно розвиватися. Вони побачать, що це відкрито і прозоро. Що можна навчатися, підвищувати свою категорію і розуміти: одного дня вони теж можуть стати тренером збірної. Ми руйнуємо стереотипи: тренером може бути не лише заслужений фахівець у віці 50 років — хочеться давати можливість молодим тренерам та тренеркам”.
View this post on Instagram
Серед пріоритетних критеріїв у виборі головного тренера жіночої збірної України — презентація бачення довгострокової перспективи команди. При цьому Кліпаченко наголосила: хотіла б бачити наступним тренером команди саме українського фахівця.
“Побачимо наших кандидатів, наскільки вони себе покажуть. Не можемо поставити завищені рамки та обмеження за тієї ситуації, що є. До мене приходили запити з-за кордону від деяких фахівців з інших країн, але чи зможуть вони відповідати критеріям — заробітній платі, спільному баченню [не знаємо]. Хочеться бачити своїх тренерів, давати їм дорогу, шанс показати свій досвід та бачення — у нас багато талановитих фахівців”.
“Має бути аналіз: як тренер оцінить перспективи розвитку жіночого футболу, наскільки бачить проблематику на сьогодні. Ще важливо, як людина це представить та побудує структуру свого бачення. Буде співбесіда віч-на-віч, це [рішення щодо нового головного тренера] не буде заочно визначено: буде неначе захист дисертації чи дипломної роботи. Це придумано до нас, але ми додаємо сучасності та апгрейдимо ці методики”.
“Чи є перспектива появи іноземного тренера? Можливо, але точно не зараз. Це багато від чого залежить. Але на мою думку, потрібно розвивати своє, українське. Була практика із запрошенням тренера з Іспанії, і багато дівчат у нього навчалися: Ія Андрущак була в його штабі. Це класний досвід, який потім можна буде вкласти в наше молоде покоління”.
