На початку навчально-тренувального збору, протягом якого жіноча збірна України візьме участь у міжнародному турнірі Turkish Women’s Cup та готуватиметься до квітневих матчів кваліфікації ЧС-2023, про своє повернення до національної команди й початок роботи під керівництвом нового тренерського штабу розповіла гравець синьо-жовтих Тетяна Романенко.
— Тетяно, вітаємо тебе з поверненням до збірної. Чи скучила за дівчатами, і як тобі в Україні після тривалого періоду життя у Франції?
— В Україні я вже була взимку. Повертатися завжди приємно. Я вже встигла поїсти борщу, а цього мені дуже не вистачає у Франції.
Я поки що не зовсім перейнялася атмосферою, адже тільки приїхала до розташування збірної. Але, звичайно, скучила за дівчатами, ми досить довгий час не бачилися. Поки що мені все подобається.
— Ти прийшла до збірної, в якій змінився головний тренер. Чи встигла вже поспілкуватися з Луїсом Кортесом?
— Я поки що не працювала із цим тренером. Але всім відомо, що це спеціаліст світового масштабу. Він виграв із «Барселоною» жіночу Лігу чемпіонів. Мені здається, кожна футболістка хотіла б попрацювати з наставником такого рівня, і я не виняток. Для мене це велика честь, і я радію можливості працювати під керівництвом Луїса.
— Коли тебе востаннє викликали до збірної, ти грала на флангах атаки, а наразі у списку твоє прізвище можна знайти серед захисників. Ти змінила ігрове амплуа?
— Мій клуб запропонував мені на початку сезону спробувати себе в новому амплуа. Для мене це був великий челендж, новий експеримент. Але мені сподобалося. Тренерському штабу теж, адже я маю регулярну ігрову практику. Кожну гру я вчуся чогось нового. Мені здається, якщо я зараз повернуся на позицію півзахисника, усе вже буде інакше. Я вже бачу якісь моменти, які не бачила раніше, коли грала на атаку.
— А як ти порівняєш рівень жіночого футболу у Франції та Україні? І до чого тобі найважче було звикнути на чужині?
— Коли я переїжджала, а це було п’ять років тому, мені здавалося, що в Європі рівень жіночого футболу набагато вищий, ніж в Україні. Наразі він таким і залишається, але за рахунок того, що багато дівчат юного віку залучаються до футболу. В Україні такого поки що немає. Мені дуже приємно, що в нашій країні жіночий футбол почав стрімко розвиватися. Відзначу стратегію розвитку, ухвалену УАФ, згідно з якою у структурі кожного чоловічого клубу має бути жіноча команда. Мені здається, це дає сильний поштовх жіночому футболу.
Деякі футболістки, які виступають у вищому дивізіоні у Франції, грають у футбол і, крім цього, ще й працюють, щоб гідно заробляти. У нас такого немає. Не знаю, може, є в першій лізі, але у вищій усі дівчата присвячують себе лише футболу. У Франції вони можуть працювати з 9.00 до 17.00, а о 18.00 уже вийти на тренування. Для мене це був парадокс, адже ти цілий день працюєш, потім ще й тренуєшся, а рівень гри — вищий, ніж в Україні. Думаю, є якісь психологічні моменти, які дозволяють їм грати на вищому рівні.
— Чи стежила ти за матчами жіночої збірної, які відбулися 2021 року, й які в тебе лишилися враження від гри синьо-жовтих у відборі ЧС-2023?
— Намагалася дивитися всі матчі, хоч це й було непросто — на жаль, не всі ігри транслювалися. У нашої команди завжди був характер, і цього в нас не відібрати. Трохи не вистачає технічних якостей. Не завжди вдається довести справу до гола. Мені сподобалося, що з приходом нового тренера дівчата намагалися грати по-новому, у короткий пас, не вибиваючи м’яч уперед. Видно, що команда дослухається до нового наставника та намагається перебудуватися. Він практикує європейський футбол. Напевно, на цьому етапі нашим дівчатам ще трохи складно, бо це новий досвід. Але, гадаю, у майбутньому все в нас вийде.
— На твою думку, що може дати збірній України новий тренерський штаб? Не лише в контексті тактики, але й з огляду на якісь буденні моменти…
— Новий тренерський штаб знає, як будується чемпіонська команда. Я ще не бачила всього, але думаю, що він привнесе в життя збірної багато різних важливих речей. Точно буде багато тактики. Враховуватимуться найменші деталі, навіть питання харчування. Це те, чого в нас не було раніше.
— Які цілі ти ставиш перед собою у збірній після повернення?
— Кожна футболістка налаштовується на те, щоб показати себе з найкращого боку, і я не виняток. Коли я сюди приїхала, то було відчуття, наче це вперше, адже минуло чимало часу, і є дівчатка, яких я ще не знаю, і тренерський штаб. Я змалку мріяла потрапити на чемпіонат світу. І мені б дуже хотілося досягти цієї мети. Ми маємо шанс. Я робитиму все, щоб допомогти команді здійснити цю мрію.
— Збірній України, щоб продовжувати мріяти про друге місце у групі та плей-офф кваліфікації ЧС-2023, потрібно набирати у квітневих матчах шість очок. Думаєш, це реальний сценарій?
— Немає нічого нереального.
